суспільна спрямованість старшокласники ів

Основна спрямованість особистості - зосередження в майбутнє. Сензитивний період для формування життєвих цінностей, світогляду. Основне протиріччя - оцінка своїх можливостей і здібностей та відсутність засобів реалізації цих здібностей. Взаємини з дорослими стають більш рівними і менш конфліктними. Спілкування з дорослими відбувається на рівні довіри. Старшокласники хотіли б бачити в батьках друзів і порадників. Школярі потребують допомоги старших. У них виникає особливий інтерес до спілкування з дорослим, бо окремі питання вони взагалі не можуть обговорювати з однолітками, тому що їм не вистачає досвіду.

Вікові особливості старшокласників. Рання юність (старший шкільний вік) охоплює вікові межі 14,5-15, 17 років. Старший школяр стоїть на порозі виходу у самостійне життя. Старшокласники усвідомлено і міцно оволодівають логічними операціями. Наукові поняття стають не тільки предметом вивчення, а й інструментом пізнання, аналізу й синтезу. На перше місце виступають відповідальність перед собою, почуття суспільного обов'язку, ідейні переконання, моральні принципи, якими старшокласники починають керуватися в повсякденному житті. Відбувається формування самоконтролю, самозобов'язання, самонаказу. Формуються основні риси характеру особистості.

Посилюється суспільна спрямованість школяра, бажання принести користь суспільству, іншим людям. Про це свідчить зміна потреб старших школярів. У 80 відсотків молодших школярів переважають особисті потреби, і лише в 20 відсотках випадків учні висловлюють бажання зробити щось корисне для інших, але близьких людей (для членів сім'ї, товаришів). Підлітки в 52 відсотках випадків хотіли б щось зробити для інших, але знову-таки людям найближчого оточення. У старшому шкільному віці картина істотно міняється. Більшість старшокласників указують на прагнення надати допомогу школі, місту, селу, держа

Спрямованість у майбутнє є, на думку І. Кона, "головним виміром у самосвідомості старшокласника" [33, 59]. Сфера життєдіяльності старшокласників значно розширюється. Зростає діапазон ролей які повинні і можуть бути освоєні ними в цьому віці. При цьому потреби учнів у визначенні свого місця у системі суспільних відносин, прагнення до самоствердження, самоорганізації, самовдосконалення, самооновлення, з одного боку, стимулюються процесами, що тепер відбуваються, з іншого - зіштовхуються з суворими реаліями: відсутністю милосердя, поваги з боку дорослого співрозмовника, який не підкреслює, не фіксує, атрибутивно не позначає самостійність, суспільну цінність старшокласника.

Вікові аспекти виховання старшокласників: відбувається природне зростання самостійності, розширюється сфера вільного спілкування, вільного вибору діяльності. Це ускладнює виховну роботу, доступність старшокласників виховним впливам; виникає соціально спрямований мотив особистісного й професійного самовизначення, основними потребами виступають потреби в самореалізації, самовираженні, з'ясуванні сенсу життя; загальні світоглядні пошуки у ранній юності конкретизуються у життєвих планах, які є надзвичайно важливими у становленні мотиваційної сфери особистості; поява здатності зважувати зовніш

Інститут психології ім.Г.С.Костюка АПН України. Професійна спрямованість старшокласників та чинники вибору ними майбутньої професії. Однією з актуальних проблем психології праці є проблема підвищення якості профорієнтаційної роботи серед учнів старших класів з тим, щоб вже на стадіі оптації вони могли цілком свідомо, володіючи достатнім багажем знань щодо обраної професії та власних можливостей, обирати ту чи іншу професію. З метою визначення професійних схильностей учнів, ступеню адекватності уявлень про них, рівня інформованості про різні професії, визначення особливостей їх професійних намі

особистості старшокласника: Для ранньої юності характерна спрямованість у майбутнє. Якщо в 15 років життя кардинально не змінилася і старший підліток залишився в школі, він тим самим відстрочив на два роки вихід в доросле життя і, як правило, сам вибір подальшого шляху. У цей - - - Медична Бібліотека на веб-сайті medbib.in.ua

Особливості мотивації учбової діяльності старшокласників виявляються і в їхньому ставленні до шкільних оцінок. Старшокласники глибоко оцінюють ерудицію та глибокі знання, які виходять за межі шкільної програми, підручників. Мотивами навчання старшокласники можуть виступати: 1. Інтерес до загальної позитивної успішності, який пов’язаний з бажанням успішно закінчити школу чи розширити свою обізнаність і виявляється в однаковому інтересі до всіх дисциплін, які викладаються в школі. 2. Поєднання загального інтересу з вибірковим інтересом до того чи іншого навчального предмета, що стосується обрано

Характеризуючи ціннісно-орієнтаційний портрет сучасного старшокласника засвідчимо, що саме у старшому шкільному віці існують реальні можливості для ефективного формування духовних цінностей в учнів. Із сукупності факторів, що визначають особливості ціннісно-орієнтаційного портрету сучасної молоді слід виділити такі: докорінна зміна умов та соціальних механізмів соціалізації особистості, формування її життєвих установок і мотивів поведінки, а також способі адаптації до соціокультурної реальності; бурхливий розвиток процесів, пов’язаних із негативними сторонами глобалізації, посилення впливу мер

Особливості соціалізації старшокласників. В умовах педагогічної системи сучасного ліцею. Процеси, що відбуваються в освіті, зокрема в загальній середній освіті, віддзеркалюють ті зміни, що визначають соціально-економічне становище. зації її молодих громадян. До того ж у такому навчальному закладі, як ліцей інтернатного типу з цілодобовим перебуванням вихованців актуалізується. ще одна складова виховного процесу — самоврядування, яке визнається одним з дієвих механізмів соціалізації старшокласників. Проблеми соціалізації молоді перебували в полі зору дослідників з початку ХХ століття. Аналіз робіт різних авторів свідчить, що інформації про.

У статті обґрунтовується необхідність формування у випускника профільної школи образу «Я – майбутній професіонал». Формування такого новоутворення особистості у ранній юності має забезпечуватися методикою психолого-педагогічного проектування профорієнтаційної роботи у випускному класі загальноосвітньої школи.

1.2 Вікові особливості старшокласників в контексті спрямованості їх особистості. У вітчизняній психології ранній юнацький вік визначається в межах від 14 -15 років до 17 - 18, який співпадає з періодом навчання в старших класах загальноосвітньої школи або з навчанням у спеціалізованих школах, технікумах, коледжах [10]. Юнак є представником певного покоління, яке, в свою чергу, обєднується якимось важливими явищами суспільного життя, співпадання настанов, смаків, інтересів, моди тощо.

У статті обґрунтовується необхідність формування у випускника профільної школи образу «Я – майбутній професіонал». Формування такого новоутворення особистості у ранній юності має забезпечуватися методикою психолого-педагогічного проектування профорієнтаційної роботи у випускному класі загальноосвітньої школи.

Реферат аспіранта НПУ ім.Драгоманова. Автор: Дима Ольга Олександрівна. Актуальність дослідження. В складних умовах державотворення нагальною справою української спільноти виступає проблема виховання нової генерації. Переорієнтація світоглядних позицій, значні втрати духовних цінностей у суспільстві вимагають удосконалення шляхів формування у молоді якісно нового мислення, розумово-вольової активності та високого рівня моральної свідомості.Що ми здобули і що втратили?

на тему : Проблема дослідження спрямованості особистості старшокласника. Студентки 3 курсу групи ПП - 31. напряму підготовки 6.030103. ) суспільна спрямованість - проявляться як домінуюче прагнення діяти в інтересах інших людей, співчувати їхнім потребам і переживанням (діяти в інтересах свого колективу); ) особиста спрямованість проявляться в домінуванні мотивів з групи егоїстичних (домінування мотиву особистого самоствердження, першості)

Формування особистості старшокласника. Особливості юнацького кохання. Підготовка до сімейного життя. Для старшокласника характерний глибокий самоаналіз, самооцінка всіх якостей і здібностей. Якщо у підлітковому віці самооцінка визначалася зовнішніми показниками досягнень, то в 16 років з'являються власні критерії значущості.

Емоційна сфера старшокласників. Соціальний розвиток юнаків і дівчат. Особливості професійної орієнтації і мотивації навчальної діяльності. Відчуваючи себе дорослими, старшокласники з роздратуванням сприймають ставлення батьків до себе, як до дітей. З одного боку, вони протестують проти батьківського контролю, а з другого — все ще потребують підтримки з боку дорослих. При цьому вони активно пізнають світ, експериментують і ризикують.

Актуальність теми. Спрямованість особистості сучасними вченими розуміється як мотиваційна зумовленість дій і вчинків людини конкретними життєвими цілями, джерелами яких є як його базові потреби, так і вимоги суспільства до його особистості. Відзначимо, що існують різні визначення поняття «спрямованість». Так, С. Рубінштейн визначав спрямованість особистості як її «динамічну тенденцію». Учений вважав, що в діяльності проявляється характер людини, що одержує вираження в спрямованості його дій і вчинків, його темперамент і здібності, які, в свою чергу, обумовлюють досконалість виконання.

Психологія старшокласників. Що посієш в юності, те пожнеш у зрілості. Г.Ібсен (1828-1906). 1. Анатомо-фізіологічні особливості та психічний розвиток старшокласників. Чинники вікового розвитку. Соціальна ситуація розвитку. 2. Провідна діяльність. Навчальна діяльність як передумова формування інтересу до професійної діяльності. Розвиток професійного мислення і професійних здібностей у період навчання в старших класах. 3. Розвиток пізнавальних процесів і здібностей у старшокласників. Особливості самосвідомості особистості, виникнення потреби в самовизначенні.